Луцьк – одне з найдавніших міст України. Вперше Луцьк згадується у 1085 році в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Це означає, що місто було засноване значно раніше. Археологи припускають, що місто виникло близько 1000 року. Є багато версій походження назви Луцька, або ж Лучеська, як називалось місто раніше. Найбільш вірогідна пов’язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир. Завдяки такому положенню місто мало величезний оборонний потенціал, який зміцнили потужними фортифікаціями. У часи Київської Русі Луцьк був столицею удільного князівства, що входило у склад Волинської, а згодом Галицько-Волинської землі. В ХІІ ст. Лучеськ вже мав потужні дерев’яні укріплення. Завдяки цьому місто витримало у 1150 році шеститижневу облогу полками Юрія Долгорукого. Луцька не оминула татаро-монгольська навала. З літописів відомо, що 1259 року місто витримало довготривалу облогу хана Куремси. Значення Луцька постійно зростало. Зміцнення позиції Луцька як столиці Волинської землі тісно пов’язане з князюванням Любарта-Димитрія у другій половині ХІV ст. Саме він розпочав заміну дерев’яних укріплень замку цегляними, змінивши вигляд фортифікаційних укріплень Луцька. Любарт, одруживши ся з місцевою княжною, став справжнім захисником Волині. За його князювання у Луцькому замку зосередились усі органи правління Волині: адміністративні, судові і церковні.

З'їзд європейський монархів у Луцьку

Після смерті Любарта Луцьк залишився резиденцією литовсько-руських князів: Вітовта (1392-1430) та Свидригайла (1431-1452). За правління Вітовта в 1429 році у Луцьку відбувся відомий з’їзд європейських монархів, основними дійовими особами якого були литовський князь, польський король Владислав ІІ Ягайло, імператор Сигізмунд Люксембурзький. Важливим моментом у суспільно-політичному і економічному житті луцьких міщан ХV ст. було дарування магдебурзького права у 1432 році. Відтоді лучани одержали свої виборні органи самоврядування. З кінця ХVІ ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською і духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд різних релігій та конфесій сучасники називали його „Римом Волині”.

Після Люблінської унії 1569 р. Волинь потрапила до складу Королівства Польського, а Луцьк став столицею новоутвореного воєводства. Місто піддалось полонізації, оскільки правові гарантії руської шляхти і руського духовенства були дотримані лише на папері. З метою опору полонізації та Берестейській церковній унії (1596 р.) у Луцьку на початку ХVІІ ст. виникло Хрестовоздвиженське братство. 1 вересня 1619 року луцьке братство отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви і притулку. Наприкінці XVII-XVIII ст. Луцьк почав занепадати. Місто часто потерпало від пожеж, повеней, епідемій. Відтак, у місті згасало культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і урядах воєводства руську мову замінила польська, а урядовцями стають поляки. 1795 р., після третього поділу Польщі, Волинь разом із Луцьком опинилися у складі Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії обрано Житомир, а Луцьк став центром повіту. ХІХ ст. не принесло значного пожвавлення економічного та суспільного життя міста. Лише після побудови в дев’яностих роках ХІХ ст. гілки Південно-Західної залізниці починається нова хвиля економічного розвитку Луцька. На той час у місті проживало 15 125 осіб. Під час Першої світової війни Волинь стала тереном запеклих боїв. Влітку 1915 року в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію Першої світової війни. Після Лютневої революції 1917 р. над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. У квітні 1917 р. в місті постає перше українське соціально-політичне товариство "Українська Громада”. За гетьманату в серпні 1918 р. було утворено "Просвіту”. 20 грудня 1918 р. до Луцька входять загони отамана Симона Петлюри. 16 травня 1919 р. Луцьк захопили польські війська, а згідно Ризького договору 1920 р. західна Волинь потрапила до складу ІІ Речі Посполитої. В березні 1921 р. Луцьк став столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 р. історія зробила черговий крутий поворот і місто опинилось у складі СРСР та стало центром Волинської області. Друга світова війна охопила місто 25 червня 1941 – місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія – 23 червня вояками НКВС на подвір’ї Луцької тюрми було розстріляно щонайменше 4 тисячі в’язнів. Протягом Другої світової війни було знищено біля 50% забудови Луцька. У повоєнний період Луцьк поступово відбудовувався та оновлювався. Особливо бурхливим був розвиток міста у 60-70-х роках минулого століття. Тоді ж почалося будівництво підприємств міста: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об’єктів. Завдяки цьому стрімко зростала кількість населення, а місто розширювало свої межі. Після здобуття Україною незалежності Луцьк лишився обласним центром Волині. Сьогодні місто нараховує близько 206 тисяч мешканців. Серед переваг Луцька – розташування поблизу державного кордону із Білоруссю та Польщею, завдяки чому Луцьк є центром міжнародної торгівлі. Крім того, Луцьк має величезний природній, культурний та туристичний потенціал.

 

Що відвідати

  • Замок Любарта, XIII–XIV ст. Оборонна споруда, символ міста. В одній з веж знаходиться Музей дзвонів. На території замку є Музей книги, Художній музей м. Луцька (відділ Волинського краєзнавчого музею), розкопи Кафедральної церкви Іоанна Богослова (вул. Кафедральна, 1).
  • Вежа Чарторийських і залишки Окольного замку, XVI ст., вул. Драгоманова.
  • Будинок Фальчевського (Пузини), 1545–1546 рр. — унікальний зразок житлової архітектури (вул. Кафедральна, 23).

 

інформація з вікістатті : https://uk.wikivoyage.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D1%86%D1%8C%D0%BA